Текст пісні

Поза лугом зелененьким
Брала вдова льон дрiбненький.

Брала вона, вибирала,
Тонкий голос подавала:

Ой там Василь сiно косить,
Тонкий голос вiтер носить.

Кинув косу додолоньку,
А сам пiшов додомоньку.

А сам пiшов додомоньку
Та й сiв собi на лавоньку.

Та й сiв собi на лавоньку
Схилив свою головоньку.

Вийшла мати iз кiмнати,
Стала Василя питати:

— Чого сидиш, та й думаєш,
Чого не п'єш, не гуляєш?

— Дозволь, мати, вдову взяти, —
Буду пити ще й гуляти.

— Не дозволю вдову взяти:
Вдова вмiє чарувати,

Зчарувала мужа свого
Та й зчарує сина мого.

Удовиця мужа мала.
Най би була шанувала.

Най би була шанувала,
Медом-вином напувала,

Медом-вином напувала,
В бiлий папiр завивала.

А син мати не послухав,
Всiдлав коня та й поïхав.

Пiшла мати до кiмнати,
Стала сина проклинати.

— Щоб ти ïхав — не доïхав,
Щоб ти звiдти не приïхав.