Текст пісні

Ой, у полі тихий вітер віє,
А там козак пшениченьку сіє.

Ой, сіє він, досіває лану,
Аж виходить дівчинонька з гаю.

Помагай Біг, козаче-гультяю,
Виведь мене на дорогу з гаю!

Ой, коли б ти дороги не знала,
То б ти мене гультяйом не звала,

А сказала б: "Милий соколоньку,
Виведь мене з гаю на стежоньку!"

Ой, дівчино, надніс тебе дідько,
Розсіяв я пшениченьку рідко!

Ой, не думай, козаче, не думай,
Буде твоя пшениченька, як Дунай.

Ой, там козак пшениченьку косить,
А дівчина дитину приносить.

Візьми собі, козаче, дитину,
Як не візьмеш, — на покосі кину!

Дам я тобі штири гарці масла —
Годуй, годуй, дівчино напрасна!

Дам я тобі цілу фаску сиру —
Годуй, годуй козацького сина!

Дам я тобі корову рябую —
Годуй, годуй дитину малую!

Не хочу я корови рябої
І не хочу дитини малої!