Сьогодні ми в гостях у славетного козацького Запоріжжя і знайомимось із представником цього краю в Солов'їній країній-25.

Наш герой: Іван Паторжинський (3.3.1896 - 22.02.1960) – легендарний співак-бас та педагог.

Життєвий шлях

Народився Іван Сергійович Паторжинський в старовинному козацькому селі Петро-Свистунове Вільнянського району Запорізької області в родині диякона. Сім’я жила не багато, але щасливо. Дитинство Іванка припало на останні спокійні роки перед буревієм перших Визвольних змагань. Хлопчик дуже любив проводити час на Дніпрі. Любов до рибальства – головного хоббі Паторжинського – родом саме з дитинства. 

Батько хотів, щоб старший син продовжив сімейну традицію і став священиком. Паторжинський закінчив Бахмутське духовне училище та Катеринославську духовну семінарію (нині місто Дніпро). Саме там викладачі співів розчули неабиякі голосові данні Івана. Було очевидно, що такий дар треба розвивати і плекати. І в 1918-му році Паторжинський вирішує продовжити навчання в Катеринославській консерваторії. Незважаючи на дуже складну ситуацію в Україні в ті роки, Паторжинський закінчує консерваторію в 1922-му.

Молодий талановий бас розпочинає свою кар’єру на великій сцені в 1925-ту році в Харкові, на той час столиці України. Але в 1934-му столицю переносять до Києва і туди ж переїздить головний республіканський театр. На сцені Київського оперного театру Паторжинський співав з 1935-го по 1953-й роки.

Найбільшу славу Паторжинському принесли ролі в головних українських операх “Наталка Полтавка”, “Тарас Бульба”, “Богдан Хмельницький” та інших. А його Карась із “Запарожця за Дунаєм” і досі вважається еталонним. До речі, протягом багатьох років в цій опері, як і в багатьох інших, партнеркою Паторжинського на сцені була неперевершена Марія Литвиненко-Вольгемут. Їх дует був настільки природнім і органічним, що публіка довгий час була переконана, що в житті Іван і Марія є чоловіком і жінкою. Паторжинський обожнював народну пісню. Він записав кілька грамплатівок народних пісень, часто виконував їх на концертах і був справжнім їх популяризатором.

Одарка і Карась у виконанні Паторжинського і Литвиненко-Вольгемут були неперевершені

З 1946-го року і до кінця життя Паторжинський викладав у Київській консерваторії, був професором кафедри співу. Серед його вихованців такі ідомі особистості, як Дмитро Гнатюк, Андрій Кокоть та багато інших.

На жаль, в Івана Сергійовича було хворе серце. Він помер від серцевого нападу у віці всього 63-х років. Вже при розтині виявилося, що кілька інфарктів співак переніс просто на ногах. 

За що пам'ятати

– За сильний і водночас м’який оксамитовий бас, який надав українським народним пісням і аріям особливого шарму

– За чудові грамплатівки українських пісень і романсів

– За прекрасну педагогічну і викладацьку діяльність