Сьогодні прямуємо до сонячного Криму, де нас чекає зустріч з черговою яскравою особистістю із Солов'їної країни-25. 

Наша героїня: Оксана Петрусенко (18.02.1900 - 15.07.1940) - видатна українська оперна співачка, незрівнянна виконавиця народних пісень і романсів.

Життєвий шлях

Оксана Петрусено народилася в Балаклаві, яка зараз входить до складу Севастополя, в простій родині. Коли їй був лише рік, раптово помер батько. Матері довелося йти працювати наймичкою. Родина жила бідно і змалку Оксані доводилося багато працювати, щоб допомогти родині. Любов до співів з’являється ще у ранньому дитинстві - мала Оксанка співала скрізь і була солісткою шкільного аматорського хору.

В 17-річному віці Петрусенко залишає батьківську хату і приєднується до мандрівної трупи Дніпровсього театру. Але не встигла вона покинути територію Криму, як захворіла на тиф. Хворіла тяжко, відновлювалась довго, але додому вирішила все ж не повертатись, а продовжувати йти за своєю мрією про сцену. Так вона опинилась у Херсоні, на прослуховуванні до місцевого театру. Слаба, бліда дівчина із волоссям, що не відросло після важкої хвороби, виглядала дивно, але співала неймовірно. Оксану зарахували до Херсонського державного українського музично-драматичного театру. ЇЇ дебют відбувся у лютому 1919-го року в опері Гулака-Артемовського “Запорожець за Дунаєм” в ролі Одарки.

В 1923-24-му роках вчиться в Київському музично-драматичному інституті імені Лисенка (нині це Театральний інститут імені Карпенко-Карого). В 1924-му пробує пройти відбір до трупи Харківської опери, проте невдало. Але молодій співачці пропонують спробувати свої сили в Казані і вона погоджується. Починається десятиліття мандрів: Петрусенко по кілька сезонів працює в Казані, Баку, Свердловську, Самарі, поки в 1934-му її нарешті не запрошують до Київської опери.  

       Невеличкий документальний фільм про Оксану Петрусенко

Сказати, що Петрусенко обожнювала київська публіка - це не сказати нічного. Вона була справжньою мега-зіркою свого часу. Де б вона не з’являлась, її скрізь оточував натовп шанувальників. Велика патріотка своєї Батьківщини, вона допомагала багатьом митцям, яким жилося ох як нелегко в часи згортання більшовиками українізації. М’який оксамитовий голос ідеально лягав на українські народні пісні. Багато фахівців і досі вважають її найкращою жіночою виконавицею народних пісень.

В 1940-му році, Петрусенко народила другого сина, але на 8-й день раптово помирає. Офіційна версія - тромб, але Києвом ще довго ходили чутки, що народну улюбленицю отруїли. Виховувати дітей Оксани Петрусенко взяли її товаришки і стали хлопцям другими матерями.

В 2010-му в Севастополі було встановлено меморіальну дошку видатній українській співачці. Але вандали, представники "руського міра", розтрощили її. Дошку не відновлено і донині.