Продовжуємо мандрувати Солов'їною країною-25 і сьогодні ми в гостях у Полісся, на Житомирщині.

Наша героїня: Ніна Матвієнко (нар. 10.10.1947) —  видатна співачка, чверть століття була солісткою Хору імені Верьовки.

Життєвий шлях

10-го жовтня 1947 в селі Неділище Ємільчинського району Житомирщини у Митрофана Устимовича та Антоніни Ільківни Матвієнків народилася шоста дитина, дівчинка Ніна. Родина була дуже великою і мала загалом аж 11 дітей. Дитинство Ніни важко назвати безхмарним: батько пив, родина жила в злиднях, дітям доводилось багато працювати та ще й допомагати матері доглядати малих братів та сестер. 

Коли Ніні Матвієнко виповнилось 11 років, матеріальний стан родини став ще гіршим і батьки вирішили віддати її до інтернату. Розлука з рідним домом стала важким випробуванням для дівчинки, але вона не знітилась — вчилася старанно і, не зважаючи ні на що, залишалася доброю та чуйною. Там, у потіївській школі-інтернаті, вперше відчуває потяг до співів. За порадою однієї з викладачок Матвієнко їде до Києва на прослуховування до вокальної студії Хору імені Верьовки. Але тоді щось не склалося і Ніна повертається на Житомирщину і йде працювати копіювальницею на завод “Хіммаш”. Але вона не відмовляється від своєї мрії і з другої спроби у 1966-му таки зараховується до студії Хору Верьовки. 

Грандіозний вокальний дар Ніни Матвієнко було видно неозброєним оком і після завершення навчання в студії у 1968-му вона відразу стає солісткою Хору. Особливо вірив і довіряв молодій артистці художній керівник колективу Анатолій Авдієвський. Під його чуттєвим керівництвом талант Ніни Матвієнко розкрився максимально, а її дзвінкий голос став справжньою прикрасою Хору Верьовки. 

За час, проведений у Хорі Верьовки, Ніна Матвієнко стала справжньою зіркою і народною улюбленицею. З 1978-го вона заслужена артистка України, а з 1985-го — вже народна. Доволі популярним було і тріо “Золоті ключі”, в якому окрім Ніни Матвієнко співали Марічка Миколайчук (дружина легендарного актора Івана Миколайчука) та Валентина Ковальська. З 1991-го Матвієнко - солістка ансамблю “Київська камерата”. Також відтоді багато працює та гастролює сольно.

З 1971-го року Ніна Митрофанівна одружена з художником Петром Гончарем. Пара має трьох дітей: двох синів і наймолодшу донечку Антоніну. І саме Антоніна пішла стопами матері і стала співати. До речі, в перому альбомі свого проекту Antonina Project Тоня використала вокальні записи бабусі Антоніни Ільківни, які Ніна Матвієнко ще встигла зробити у 1970-ті роки.

Хочемо побажати Ніні Матвієнко довгих і щасливих років творчого життя, а нам всім — цінувати та радіти можливості чути такі неймовірні голоси наживо!

За що пам’ятати

— за те що треба залишатися людиною, не зважаючи та те наскільки оточуючий світ може бути злим до тебе.

— за, мабуть, тисячі концертів у складі Хору Верьовки, справжньою перлиною якого був голос Ніни Матвієнко.

— за започаткування співочої династії. Схожість голосів Ніни та Антоніни Матвієнко не почує хіба що глухий.