Прямуємо до Кіровоградщини (досі Кіровоградщини) і знайомимося з її представником Солов'їної країни-25.

Наш герой: Анатолій Авдієвський (16.08.1933 - 24.03.2016) – легенда української музики. Видатний диригент, композитор, педагог. Засновник відомого ансамблю “Льонок”, після якого 50 років був керівником Хору Верьовки.

Життєвий шлях

Народився Анатолій Тимофійович Авдієвський в серпні 1933-го року в селі Федвар, Олександрівського району Кіровоградської області в родині ветеринарів. Голодомор майже повністю винищів рідне село і через кілька років сім’я переїхала до села Цебриково, що на Одещині. Дитинство і перші шкільні роки Анатолія припали на тяжкі роки Другої світової війни. Тоді ж Авдієвський вперше доторкнувся до чарівного світу народної пісні. І познайомив його з ним батько, який мав чудовий голос і дуже красиво співав.

Після закінчення школи Авдієвський переїздить до Одеси, де вступає до місцевого музичного училища по класу акордеону. В 1953-му вступає вже до Одеської консерваторії, де вчиться на диригентсько-хоровому факультеті. Паралельно він вчителює та керує кількома самодіяльними колективами.

В 1958-му Авдієвський закінчує консерваторію та переїздить до Житомира. Там він створює Поліський ансамбль пісні і танцю “Льонок” і стає його художнім керівником та диригентом. З перших років існування колективу стало зрозуміло: в Україні з’явився колектив дуже виского рівня зі справжнім маестро на чолі. На жаль, “Льонок” проіснував недовго. В 1963-му в Москві вирішили, що в Україні з’явилось забагато народних колективів і це може бути небезпечно. Як результат, багато колективів просто розформували. Не пощастило і “Льонку”. Тоді молодого здібного хормейстера запросив до Києва легендарний керівник тоді ще просто Українського народного хору Григорій Верьовка і запропонував стати його асистентом. Авдієвський радо погодився, бо попрацювати з Григорієм Гурійовичем було його заповітною мрією. І хоча умов для життя не було абсолютно (ночувати доводилося на дивані в кабінеті Верьовки), це був щасливий час творчої співпраці двох видатних музикантів. Щоправда, тривав він недовго, бо Авдієвського дерективно переводять до Черкас, де він мав очолити місцевий народний хор.

На новому місці Анатолій Тимофійович знову проявив себе з найкращого боку, перетворивши Черкаський народний хор на один з провідних колективів України. І коли в 1966-му в Києві раптово помирає Григорій Верьовка, питання про наступника відпадає саме собою: очолити головний український хор має Анатолій Авдієвський. Починається довга і щаслива творча подорож довжиною в 50 років. Рівно півстоліття Анатолій Тимофійович керував Хором Верьовки, закріпивши та примноживши славу свого славетного попередника. За ці десятиліття поставлено десятки програм, зроблено сотні обробок народних пісень, багато з яких ми тепер знаємо і любимо в обробках саме Анатолія Авдієвскього.

Коли на початку року з’явилась ідея Солов'їної країни-25, ми запланували зробити великі інтерв’ю з живими учасниками нашого незвичайного хіт-параду. Планувалася розмова і з Анатолієм Тимофійовичем. Але, на жаль, ми не встигли. 24-го березня 2016-го року Авдієвський раптово помирає. Дуже боляче від того, що ми не встигли особисто подякувати за неоціненний вклад у розвиток української культури та багаторічне служіння народній пісні. Нехай ця стаття стане нашим маленьким вшануванням пам’яті Маестро.

За що пам'ятати

– за створення прекрасного Поліського ансамблю пісні і танцю “Льонок”

– за плідні півстоліття (!) керування Хором імені Верьовки

– за чудові та талановиті обробки народних пісень, які увійшли в репертуари практично всіх хорових колективів України

           Маестро при виконанні. Хор завжди закінчував концерти цією піснею.