Солов’їна країна-25 відправляється в мальовничі на Прикарпаття знайомитися з історією місцевої "попелюшки".

Наша героїня: Марія Стеф’юк (нар. 16 липня 1948-го року) – видатна оперна співачка.

Життєвий шлях

Народилася Марія Юріївна Стеф’юк у старовинному гуцульському селі Рожнів, що у Косівському районі Івано-Франківської області. В цьому селі рід Стеф’юків жив не одну сотню років. В тій хаті, де з’явилась на світ мала Марічка, свого часу народилися дід і мати співачки. Родина дуже шанувала традиції та любила співати народних пісень. Із самого дитинства співала і Марія. 

Мати дуже хотіла, щоб дитяче захоплення співами отримало розвиток. І після 7-го класу буквально за руку привела доньку до Івано-Франківського музичного училища. Але там їй відмовили, бо у дівчини не було навіть початкової музичної освіти. Після того Стеф’юк вступає до культурно-просвітницького училища у Снятині і вчиться на диригента хору. Під час навчання на останньому курсі училища Марія брала участь в фестивалі самодіяльних колективів. Звичайно ж, співала. Там її почув один професор, який здивовано спитав, чому дівчина з таким голосом не вчиться у консерваторії. Стеф’юк про консерваторію навіть не мріяла, але після цих слів вирішила спробувати. І – о, диво – вступила до Київської консерваторії з першої спроби. 

Коли Марія вчилась ще на останньому курсі, її вже почали долучати до виступів у трупі Київського оперного театру. З 1972-го протягом 30 наступних років Стеф’юк – солістка головного театру України. На її рахунку безліч партій в операх українських та іноземних композиторів. В 1981-му році отримала запрошення до міланського театру “Ла Скала”. Стала другою українкою після Соломії Крушельницької, яка мала честь виступати на цій легендарній сцені. Гастролі пройшли настільки успішно, що керівництво хотіло продовжити співпрацю. Але Госконцерт – організація, яка в ті часи займалася подібними питаннями – відмовила італійцям і навіть не повідомила Стеф’юк, що така пропозиція була. Про цей випадок Марії розповіли лише через 10 років…

  Пісня Наталки з опери Наталка-Полтавка у виконанні Марії Стеф'юк

Марія Стеф’юк завжди із особливим натхненням виконувала українські народні пісні. Про один із своїх виступів вона колись сказала: «Коли співала народну пісню «Закувала зозуленька», раптом не стало ані сцени, ані глядачів, а було лише рідне село і старенька мати біля хати».

На рахунку Стеф’юк є кілька чудових платівок народних пісень, записаних разом із Оркестром народних інструментів та Капелою бандуристів ім. Майбороди. 

У 2013-му Марія Стеф’юк відпрацювала свій останній сезон у Київській опері. Рідній сцені вона віддала 3 десятки творчих років, завжди відхиляючі пропозиції інших театрів. Але у відповідь не дочекалась навіть прощального творчого вечора. Стеф’юк просто звільнили без зайвих сентиментів. Зараз Марія Юріївна практично не з’являється на публіці і не дає концертів.

За що пам’ятати

– за показову історію Попелюшки, яка з простої гуцульської дівчини перетворилася на приму, якій аплодують глядачі кращих театрів світу

– за вагомий внесок в популяризацію української народної в різних куточках земної кулі

– за прекрасний приклад любові та вірності рідній сцені. Відношення театру до своєї легенди залишимо на совісті його керівників